- вибачати
- —————————————————————————————вибача́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вибачати — а/ю, а/єш, недок., ви/бачити, чу, чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. || перех. рідко. Виправдовуючи чим небудь, не вважати за провину. •• Вибача/й[те], ви/бач[те] вживається як заперечення, як виявлення… … Український тлумачний словник
вибачати — [виебача/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати … Словник синонімів української мови
вибачити — див. вибачати … Український тлумачний словник
звиняти — я/ю, я/єш, недок., звини/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) неперех., перев. наказ. сп.Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. 2) перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим небудь. 3) неперех., тільки наказ. сп., у знач … Український тлумачний словник
пробачати — I а/ю, а/єш, недок., проба/чити, чу, чиш, док., перех., кому і без додатка. Виявляючи поблажливість до кого небудь, прощати щось; вибачати. •• Проба/чте (пробача/йте) ; Прошу/ проба/чити а) (кому і без додатка) уживається як вибачення за що… … Український тлумачний словник
звиняти — Звиняти: вибачати [51] … Толковый украинский словарь
вибачити — див. вибачати … Словник синонімів української мови
дарувати — 1) (кому що передавати у власність безоплатно), презентувати; давати, дати, підносити, піднести (перев. зі сл. подарунок , дар тощо); обдаровувати, обдарувати, задаровувати, задарувати, задарити, обдавати (кого чим перев. у значній кількості);… … Словник синонімів української мови
звиняти — дієслово недоконаного виду вибачати розм … Орфографічний словник української мови